Правове виховання

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят - визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави. Для цього необхідно:

допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;
вчити толерантно спілкуватися один з одним;
виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);
заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню є систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Напрямки роботи з правової культури:

Найважливіша складова правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

І. Робота з колективом ДНЗ

ІІ. Робота з підвищення правової культури батьків

ІІІ. Робота з дітьми.

Терміни, що використовуються в правовому вихованні:

Правовідношення - передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.

Правосвідомість - сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.

Система права - це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.

Юридична норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.

Закон - це нормативно - правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.

Держава - це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.

Громадянське товариство - це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.

Право - це система загальнообов'язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.

Функції права - це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.

Система законодавства - це комплекс діючих нормативно - правових актів даної держави, пов'язаних між собою одночасно розділених на частини.

Конвенція - міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов'язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.

Людина - жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.

Громадянин - людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов'язки цієї держави.

Декларація - об'ява, проголошення основних принципів, не маючи обов'язкової сили, рекомендація

Консультації з правового виховання

Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей

1. Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.

3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй чому в тій або іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

4. Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте й не принижуйте. Її помилки – це, насамперед, ваші помилки.

5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6. Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття людини.

Золоті правила виховання дитини

1.Якщо дитина не хоче щось робити - не примушуйте її. Залишіть завдання і

поверніться до нього, коли в неї з'явиться відповідний настрій.

2.Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

З. Частіше хваліть і підбадьорюйте дитину, навіть коли щось не виходить.

4. Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти

помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

5.Не порівнюйте дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ би став нецікавим.

б. Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте.

7.Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть якщо вважаєте, що вона виконує її довго. Дитина сама знає, коли їй зупинитися.

«Соціальна поведінка дитини»

Новонароджена дитина ще не є особистістю, але вона має можливість нею стати, якщо для цього створюються сприятливі умови. Насамперед, потрібно сформувати у дитини ставлення до себе, до інших та до навколишнього світу. Спочатку формується ставлення до найближчих дорослих, зокрема матері, згодом коло людей, до яких дитина ставиться певним чином, зростає. Хтось їй подобається, хтось не дуже, із кимось вона хоче перебувати поруч, когось ігнорує. У дошкільному віці основним об'єктом усвідомлення своїх ставлень стають однолітки.

Дитина починає розуміти свої суто психологічні особливості, свою несхожість на інших, формує позитивне ставлення до своєї зовнішності, статі, імені, віку, свого вміння, навичок. Одним із показників виникнення особливості є поява у дитини перших стійких симпатій до однолітків, перші закоханості, стійких симпатій і до іграшок, і до дорослих.

Якщо взяти до уваги дорослу людину, то вона має високий статус, користується повагою в колективі передусім тому, що вона є носієм групових цінностей, групових норм. Вона знає, що групі подобається, а що - ні, що припустимо, а що забороняється. Вона органічна у цьому колективі, вона - своя. Зі статусною людиною всі хочуть спілкуватись, на її думку всі зважають, вона авторитетна.

Той, у кого статус, на жаль, не дуже високий, частіше соромиться, виявляє невпевненість, відчуває дискомфорт у спілкуванні. Йому здається, що його не зрозуміють, тому краще й не виявляти свої бажання, не розповідати про себе відверто. Людину з невисоким статусом найчастіше практично не помічають, що дуже її хвилює й може стати поштовхом до несподіваних агресивних дій або подальшої усамітненості.

Статус - це передусім місце людини у групі, у системі взаємин з іншими людьми. Статус відтворює загальне ставлення, реальні очікування оточуючих. У статусі віддзеркалюється ступінь впливу людини на інших членів групи. І саме від дорослих, які перебувають поруч із дитиною, залежить формування особистості та її місце в групі, її статус. Кожна людина прагне до успіху, самоствердження, але не завжди має можливість швидко і легко досягти своєї мети, адже на заваді - почуття власної недосконалості. Тому без перебільшення вагомою та важливою є підтримка та допомога рідних та близьких людей.

Дітям про їх особисті права.

Картотека творів.

1. "Добрі брати" латинська казка.

2. Д. Павличко "Калачі".

3. В. Сухомлинський "Як Сергійко навчився жаліти".

4. Д. Павличко "Де найкраще місце на землі".

5. А. Костецький "Все починається з мами".

6. М. Познаньска "Моїй мамі".

7. В. Сухомлинський "Сиві волосинки".

8. В. Сухомлинський "Яблуко в осінньому саду".

9. А. М'ястківський "Наш рід".

10.М. Сингаївський "Що сказало сонце?".

11.В. Сухомлинський "Іменини".

12.В. Сухомлинський "Гаряча квітка".

13.В. Сосюра "Любіть Україну".

14.Л. Костенко "Усе моє, все зветься Україна".

15.П. Бондарчук "Що таке Батьківщина?".

16.К. Перелісна "Хто я?".

17.П. Воронько "Облітав журавель".

18.В. Бабич "Мамина мова".

19.У. Федосюк "Маленька українка".

20.І. Мазинський "Рідна хата"

21.Р. Завадович "Українські діти"

22.Н. Кир,ян «Деревце роду»

23.Д. Павличко "Де найкраще місце на землі"

24.В. Сосюра "Рідна мова"

25.Р. Завадович "Українська мова"

26.М. Хоросницька "Мамин заповіт"

27.О. Цегельська "Пригода на Кавказі"

28.О. Кобець "Тато"

29.К. Перелісна "Сестричка"

30.О. Лупін "Конституція України"

31.Р. Завадович "Хто це?"

32.Н. Бурик "Крамничка"

33.Р. Завадович "Лісова школа"

34.Н. Герець "Школа на хуторі вишневім"

35.Л. Храплива-Щур "У школу"

36.Л. Бризгун "Пригода з яструбом"

37.Н. Забіла "Про курочку і півника"

38.А. Лопатіна "Мама і ведмедиця"

39.В. Сухомлинський "Крылья матери"

40.А. Стояков "Тыковка"

41."Дві матері" Українська легенда.

42."Козенята та вовк" - казка.

43."Рукавичка" - казка.

44."Колобок" - казка.

45."Як лисичка бичка образила" - ескімоська казка.

46.Є. Чарушин "Курочка"

47.3. Шиль "Петух и наседка"

48.Д. Габе "Моя семья"

49."3аюшкина избушка" - російська народна казка.

50.Туси-лебеді" - російська народна казка.

51."Двоє жадібних ведмежат" - венгерська казка.

52.К. Ушинський "Умій почекати"

53.Л. Толстой "Филиппок"

54.С. Маршак "Пожар"

55.С. Маршак "Первый день календаря"

56.К. Чуковський "Айболит"

57.В. Осєєва "Синовья»

58.Ш. Перро "Червона шапочка"

59.1. Калініна "Як діти переходили вулицю"

60.К. Ушинський "Сила - не право"

61.П. Ворошко "Хлопчик Помагай"

62."Сестрица Аленушка и братец Иванушка" - російська народна казка;

63."Кривенька качечка" - українська народна казка.

64."Кукушка" - ненецька казка.

65.Х. К. Андерсен "Бридке каченя"

66..А. Барто "В школу"

67.А. Барто "Окуляри"

68.А. Барто "Ім'я і прізвище"

69.А. Барто "Образа"

70.0. Бунець "Маленькі помічниці"

71.0. Іваненко "Галочка"

72.А. Костецький "Моє бажання"

73.О. Пархоменко "Хай завжди буде сонце^!

74."Светик-семицветик"

75.М. Беденко "Що таке держава"

76.М. Беденко "Що таке конституція"

Корисні поради батькам у вихованні дитини

Не нав'язуйте себе ніколи, і дітям зокрема.

2. Якщо не знаєте, як вплинути, зупиніться.

3. Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу, які викликають у них протест чи негативну реакцію.

4. Вилучіть неприязнь до дитини і свої негативні емоції.

5. Дотримуйтесь принципу рівноправності й співробітництва.

6. Не фіксуйте увагу на невдача»

7. Давайте якісні оцінки.

8. Не порівнюйте дитину з будь не ставте їй нікого за приклад.

9. Не висловлюйте дитині симпатії у надмірній формі.

10. Використовуйте різні форми словесної підтримки.

Дотримання цих правил є не що інше, як гармонія повноцінного формування особистості дитини. Це і є атмосфера захисту і підтримки безпеки дитини.

Кожна дитина має право

- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

— на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

— на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;

— на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність людини видів поводження чи покарання;

— на захист від сексуальних домагань;

— на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

— на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

— на свободу думки, совісті, віросповідання;

— на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції. Права дитини порушуються:

— коли не забезпечена безпека її життя і здоров'я;

— коли її потреби ігноруються;

— коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;

— коли порушується недоторканість дитини;

— коли дитину ізолюють;

— коли дитину залякують;

— коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;

— коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;

— коли її використовують і нею маніпулюють;

— коли її особисті речі не є недоторканими.

Правила для батьків

Ці правила взяті з книжки Керпару Еміль і Керпару Герта "Мати і дитя" (1987, переклад з румунської). Правила були прийняті у Міжнародний рік дитини. Вони містять педагогічні настанови. Пестолоцці, Фребеля, Черні, враховують і сучасний практичний досвід.

1. Люби свою дитину! Радій з її присутності, приймай її такою, яка вона є, не ображай, не принижуй, не підривай її упевненості в собі, не піддавай несправедливому покаранню, не позбавляй своєї довіри, дай привід любити тебе.

2. Охороняй свою дитину! Захищай від фізичних і душевних небезпек, навіть - коли - треба - жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищепи їй повагу до традиційних цінностей, сам живи згідно з ними. Нехай у вашій сім'ї побутують честь, скромність, гармонія. Порушення батьками подружньої вірності, заздрісність, збагачення безчесними засобами, досягнення тієї чи іншої вигоди за допомогою безпринципних зв'язків тощо - все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина або доньки.

4. Грайся зі своєю дитиною! Приділяй їй якомога більше часу, розмовляй з нею, грайся з нею так, як їй подобається,

її гру сприймай всерйоз, увійди в світ її уявлень.

5. Працюй зі своєю дитиною! Допомагай їй, коли вона намагається брати участь у роботі (вдома, в саду, на городі) коли дитина підросте, привчай її включатися в усі роботи по господарству і для господарства.

6. Дозволь дитині набуватися життєвого досвіду. Хай навіть безболісно, але самостійно. Людина визнає тільки такий досвід, який вона пережила особисто. Твій власний досвід нерідко виявляється позбавленим цінностей для неї. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть якщо не пов'язано з певним ризиком. Надміру опікувана, "застрахована" від будь -якої небезпеки, дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

7. Покажи дитині можливості і межі морської свободи! Батьки повинні розкрити перед дитиною безмежжя розвитку й утвердження людської особистості у відповідності з обдарованістю і особистостями кожного. Водночас їй треба показати, що будь яка людина повинна визнавати і дотримуватися певних меж у своїх вчинках у сім'ї, у колективі і в загалом в суспільстві, дотримуватися законів і виконувати правила співжиття.

8. Привчай дитину бути слухняною! Батьки повинні стежити за поведінкою дитини, спрямувати її таким чином, щоб її дії не завдавали шкоди ні їй самій, ані іншим. Дитину треба заохочувати до дотримання встановлених правил. Відповідність провини і покарання дуже делікатна тема, що вимагає окремої розмови.

9. Чекай від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна, у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду! Дитині потрібний тривалий час, доки вона навчиться орієнтуватися в цьому надто складному світі. Допомагай їй, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки або самостійного висновку тільки в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до нагромадженого досвіду і ступеня своєї "дорослості"

10. Надавай дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів! Дитина "живиться", як і дорослі, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватися в подіях, ознайомитися з життям інших людей і навколишнім світом нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей

2. Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини їх слід аналізувати й розуміти.

5. У вихованні не ставайте, « над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

7. Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

8. Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою із вчорашньою.

9. Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддівання6 віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.

Консультація для батьків

Як відповідати на дитячі запитання

l. Ставтеся до запитань дитини з повагою, не відсторонюйтесь від них. Уважно слухайте дитяче запитання, намагайтеся зрозуміти, що зацікавило дитину в тому чи іншому предметі, явищі, про яке вона запитує.

2.Давайте стислі, доступні для дитини-дошкільника відповіді, не вживайте

складних для розуміння слів, мовленнєвих зворотів.

3.Відповідь повинна не лише збагатити дитину новими знаннями, а сприяти подальшим роздумам, спостереженням.

4.Заохочуйте самостійну розумову діяльність дитини, відповідаючи на її запитання зустрічним: «А ти як вважаєш?»

5.Відповідаючи на запитання дитини, намагайтеся залучити її до спостереження за навколишньою дійсністю, читання, розгляду ілюстративного матеріалу.

6.Даючи відповідь на запитання дитини, впливайте на її почуття, виховуйте гуманізм, чутливість, тактовність до оточуючих.

7.Якщо відповідь на запитання дитини передбачає повідомлення знань, що недоступні для ії розуміння, не бійтеся зауважити: «Дещо ти зараз не можеш осягнути, але коли підростеш, більше дізнаєшся і сам зможеш дати відповідь на це запитання» .